Сходження на Говерлу в травні. Чого чекати, поради, рекомендації та наші враження

Говерла – найвища і найбажаніша гора України серед усіх любителів залізти кудись повище. Так як я теж належу до цих людей, думка про те, щоб нарешті підкорити рідну вершину давно сиділа в моїй голові. Сходження припало на кінець травня, якраз коли розпочинаються перші масові екскурсії та тури до Карпат. Так як на той час ми жили у Львові і Карпати були зовсім близько, ми не проминули нагоди підкорити Говерлу. Але час, вибраний нами для підйому на гору, приніс багато сюрпризів і несподіваних пригод, про які я розповім далі. Ми не були готові до того, що чекало нас на вершині, але все одно залишилися задоволеними походом і отримали купу вражень.

ЯК ОРГАНІЗУВАТИ СХОДЖЕННЯ НА ГОВЕРЛУ

Організована екскурсія. Ми вкрай рідко беремо готові екскурсії, але в даному випадку вирішили трохи розслабитись та організувати поїздку в одній з львівських тур-фірм. Дводенна екскурсія включала в себе трансфер автобусом зі Львова і назад, заїзд до Рогатина з оглядом старої церкви, Яремче, Буковель з покатушками на підйомнику і з ночівлею в готелі і, власне підйом на саму Говерлу на другий день. Харчування цими днями також було включено у вартість. Ви легко зможете знайти і інтернеті масу подібних екскурсій з виїздом зі Львова, Івано-Франківська та інших міст України.

Самостійне сходження. За бажання та можливості, ви можете організувати самостійне сходження на Говерлу. Для цього вам потрібно дістатися спортивно-туристичної бази "Заросляк", звідки стартують всі сходження. Найближче поселення до бази – це Ворохта. З неї до Заросляка можна дістатися на таксі (17 км) або на власному транспорті. Ще одна хороша стартова локація поблизу Говерли знаходиться в невеликому поселенні за три години ходьби від вершини. Тут є кілька гарних готелів.

Дивлюся на ціль

Діставшись точки старту, раджу взяти там гіда-інструктора, особливо якщо збираєтеся підніматися в холодну пору року, або ви новачок у цій справі. Разом з гідом ви отримаєте трекінгові палиці, багато цікавої інформації та моральну підтримку. В принципі, можна обійтися і без гіда, стежки на Говерлу чіткі, добре протоптані, навряд чи вийде заблукати.

Є на вибір два шляхи підйому: один коротший, але крутіший, інший довший, але нахил менший. За порадою гіда, ми йшли першим шляхом і зовсім не скажу, що було нестерпно важко. Я би оцінила цей підйом як доступний за складністю для всіх.

СКІЛЬКИ ЧАСУ ЗАЙМАЄ ПІДЙОМ

Сходження, як правило, починається з самого ранку, тому що після обіду в горах часто буває похмуро та йде дощ. Підйом на Говерлу з бази "Заросляк" займає близько 2-ох годин. Спуск ще стільки ж. Загалом, на вершину та повернення до Львова йде цілий день.

ДЕТАЛІ ТА ОСОБЛИВОСТІ СХОДЖЕННЯ НА ГОВЕРЛУ У ТРАВНІ

Наприкінці весни природа в Карпатах вже майже повністю оживша. Хоча температура повітря ще не настільки висока, щоб носити тільки літній одяг, підніматися у верхньому одязі досить спекотно. Туристів у травні вже багато, тож на стежці ви точно будете не одні. Перша ділянка дороги - це ліс з гірськими річками, з яких сміливо можна пити воду (перевірено на собі).

Друга ділянка – це вже більш кам'янистий і крутіший підйом. Тут йти стає складніше, але навіть діти з цим достатньо легко справляються. Головне – дивитися під ноги. Трекінгова палиця на цій ділянці перестає бути просто ціпком і застосовується за призначенням.

Види навколо відкриваються шалені. Приємно зупинитися, щоб перевести подих, вдихнути чистого повітря і насолодитися навколишньою природою.

До речі, якщо ви любитель природи у всіх її проявах, то не проґавте можливість подивитися на яскравого представника та ендеміка Карпат – синього слимака. Ендемік - це представник флори або фауни, який мешкає лише у певній місцевості. Нам пощастило зустріти його на узбіччі стежки.

Коли вже втомився від підйому, настає третій найскладніший етап. Говерлу вже видно попереду, але крутіший підйом робить цей відрізок шляху трошки нескінченним. І саме тут нас чекало два сюрпризи. Перший сюрприз – це квітучі крокуси. Я ще жодного разу не бачила такої краси і цю картинку досі згадую з трепетом.

Другий сюрприз – це, як ви вже могли помітити, сніг. Стільки снігу на вершині наприкінці травня ми побачити зовсім не очікували та були до нього не готові. Підйом по снігу у літніх кросівках виявився досить важким, ноги то провалювалися по коліно, то просто з'їжджали вниз. Тут, на вершині, було вже набагато прохолодніше, ніж унизу, але за такої фізичної активності змерзнути було складно, навіть з ногами, що повністю промокли від снігу.

Але ось, через півгодини, разом з іншими товаришами зі сходження, ти опиняєшся на заповітній верхівці і наївно вважаєш, що найскладніше позаду. На вершині Говерли стоїть хрест і вказівник з назвами сусідніх вершин та пагорбів.

Спуск з Говерли у травні - це ще один сюрприз, який чекає на трекерів. Причиною тому є сніг, що не розтанув. Через нього вершина перетворюється на величезну горку для катання на всьому, що є під рукою, в тому числі і на своїй п'ятій точці. Усі спроби спускатися ногами завершувалися банальною та практично безконтрольною їздою вниз. Виглядало це приблизно так

Багато хто, побачивши, що спуститись звичним способом не вийде, заздалегідь підкладали під себе дощовики і просто з'їжджали вниз. Для нас це було і страшно, і весело, і навіть трохи боляче водночас. Боляче, бо при рефлекторних спробах гальмувати руками об сніг шкіру дуже палило. Але, загалом, такий вид спуску виявився досить безпечним, оскільки все каміння було вкрите добрим шаром снігу. Головне було з'їжджати передом (що особисто у мене не завжди виходило) і не втратити свою трекінгову палку. Ну і бажано не збивати нікого з ніг (що знову ж таки особисто у мене виходило не дуже). Після такого спуску ми були наполовину мокрі але швидко висохли. Зате отримали такий оберемок вражень, що до кінця життя вистачить.

ПОРАДИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ НАОСТАНОК

1. Обов'язково одягайте зручне закрите взуття та одяг. Якщо немає трекінгових черевиків, то кросівки теж цілком підійдуть. Але при підйомі на Говерлу навесні, на початку літа або восени врахуйте, що на вершині з великою ймовірністю буде сніг і в кросівках ноги промокнуть і ковзатимуть по снігу. Але за теплих погодних умов навіть промокле взуття особисто нам не доставило особливих проблем.
2. Вдягайте одяг, який можна знімати або одягати на ходу. Так як погода в горах дуже мінлива, а фізичні навантаження змушують потіти, вам буде то спекотно, то прохолодно по дорозі.
3. Візьміть хоча б один трекінговий ціпок
4. Обов'язково мати воду і перекус.
5. Обов'язково беріть із собою дощовики.

Що ж, сподіваюся, стаття була корисною та цікавою і надихнула вас зустріти свої сюрпризи дорогою на головну вершину України.