Що подивитися в Лісабоні. Список найцікавіших місць столиці Португалії

Лісабон – старовинне яскраве місто-калейдоскоп із унікальною, не схожою на інші міста самобутністю. Напевно тому він дивує і закохує навіть бувалих мандрівників, як втім, і сама Португалія. Важко уявити, як багато секретів та історій ховає місто великих мореплавців-першовідкривачів, імена яких на слуху ще зі шкільних уроків географії. І хоч Лісабон дбайливо шанує і оберігає своє минуле, він завжди відкритий для нового. Неймовірно доброзичлива та творча атмосфера розслаблює та надихає, а місцеві не перестають дивувати своєю дружелюбністю та відкритістю.

Кількість знакових місць у Лісабоні може змусити подумати, що місяця не вистачить, на огляд всього. Але, насправді, на досить детальне знайомство в середньому темпі цілком вистачить 3-х активних днів. Більшість визначних пам'яток розміщені компактно і знаходяться в пішій доступності один від одного. Але дуже ймовірно, що навіть не зважаючи на виконаний чек-лист, все одно з'явиться бажання затриматися тут на ще – адже місто, як чарівна скриня, готове показувати вам все нові й нові скарби.

Історичні райони та їх пам'ятки

Район Байша

Можна сказати, це центральний і туристичний район Лісабона. Тут завжди багато людей, ресторанів та магазинів. Під час Великого лісабонського землетрусу в 1755 році цей район був повністю зруйнований, тому його забудова не така стара і нагадує багато інших європейських міст.

Ліфт Санта Жушта

Найстаріший ліфт-підйомник у Лісабоні раніше виконував виключно транспортну функцію, доставляючи людей з однієї вулиці на іншу, яка перебуває набагато вище на пагорбі. Що б хто не говорив, і як би ліфт не нагадував своєю конструкцією Ейфелеву Башту, але жодного зв'язку між Ейфелем та цим ліфтом немає. Збудували його у 1901 році за задумом португальського архітектора Рауля Менсьєра. На той час підйомник був однією з найпередовіших технологічних конструкцій у Європі.

Зараз, звичайно, Санта Жушта – це більше туристичний об'єкт і через постійні черги стало складно використовувати його з транспортною метою. Усі хочуть покататися на найстарішому ліфті міста та помилуватися краєвидами на місто з його оглядового майданчинка.

Можливо, частина приїжджих не знає, що подивитися на панораму міста з практично самої верхівки ліфта можна і не стоячи в чергах і при цьому абсолютно безкоштовно. Для цього потрібно просто пішки прогулятися до верхньої вулиці до Кармелітського Монастиря, до якого прокладено міст від верхівки ліфта.

Звідти відкриваються майже такий самий огляд на місто, та й сам ліфт можна розглянути поблизу, у тому числі й спуститися по ньому вниз за бажанням.

Сплатити проїзд ліфтом Санта Жушта можна звичайною проїзною карткою Viva Viagem.

А зараз лайфхак. Випадково ми знайшли безкоштовний секретний прохід нагору під переходом Санта Жушта. Це ліфт для підйому до бар-ресторану Topo Chiado, що знаходиться нагорі. Знайти вхід можна в сувенірній лавці без будь-яких розпізнавальних знаків. Цей шлях значно заощадить вам сили та час при підйомі чи спуску з верхньої вулиці.

Кармелітський монастир та площа Карму

Монастир Кармелітів – мовчазний свідок того злощасного землетрусу. Стародавня будова тоді сильно постраждала, але його основні стіни дивом уціліли, так що й зараз можна оцінити його величну архітектуру. Зсередини будівля виглядає ще незвичайніше, адже покрівлі немає, збереглися тільки склепіння. Замість даху тепер можна спостерігати хмари, що пропливають, і блакитне небо. Щоправда, пройти всередину будівлі можна лише з квитком до археологічного музею, що розміщується в монастирі.

Площа Карму прилігає до монастиря – затишне місце для відпочинку. У її центрі розташувався старовинний фонтан, який раніше був єдиним джерелом питної води для тих, хто живе неподалік. Наприкінці весни тут особливо гарно через бузкове цвітіння жакарандових дерев.

Вокзал і площа Россіо

Вокзал Росіо – гарний представник архітектури ХІХ століття. Але з цього вокзалу можна поїхати лише до Сінтри. Оскільки пасажиропотік не надто великий, його розміщення у самому центрі міста особливо не створює інфраструктурних проблем.

Площа Россіо – одна з головних площ столиці. Викладена вона типовою португальською бруківкою з візерунком у вигляді хвиль, яка часто тут зустрічається. Тут розмістився Національний театр королеви Марії ІІ та старовинний розкішний фонтан.

Площа Комерції або Палацова площа

Найбільша в Лісабоні і одна з найбільших площ в Європі. Як і багато в цьому місті, це місце створювалося вже після землетрусу 1755 року. І будувалось це все із справжнім королівським розмахом. Центральний вхід на площу увінчує висока тріумфальна арка, на верхівці якої, до речі, є оглядова. У центрі площі встановлено пам'ятник королю Дону Жозе I. Виходить Палацова площа прямо на річку Тежу.

Консервний магазин Лісабона

На центрових вулицях біля площі Комерції можна знайти декілька незвичних для нас крамниць. Португалія славиться своїми рибними консервами. І не тільки їх наповнення змушує людей скуповувати консерви замість сувенірів, а й їх упаковка. Португальці підійшли до створення консервних банок як до творчості, тому розглядати все це яскраве розмаїття вінтажних ілюстрацій – одне задоволення.

Тому раджу заглянути до найвідомішого консервного магазину, який так і називається Conserveira de Lisboa. Також можна знайти безліч інших, не менш привабливих консервних крамниць по всьому місту. І навіть у звичайному супермаркеті можна купити такі ж красиві та якісні консерви але значно дешевше, ніж у спеціалізованих магазинах.

Район Алфама

Алфама – це історична колиска Лісабона, один із небагатьох уцілілих від землетрусу районів. Саме тут живе той оригінальний старий дух міста, оповитий мелодією фаду, що так бере за душу. Прогулянка Алфамою – обов'язковий пункт у знайомстві з португальською столицею. Моє улюблене місце на Алфамі – це оглядовий майданчик Санта-Лузія. Тут завжди затишно, гарно і часто хтось грає на музичних інструментах та співає.

Вид з оглядового майданчика Санта-Лузія

Фаду

На Алфамі найбільша концентрація ресторанчиків та кафе, де голосисті португальські дівчата та жінки наживо виконують знамениту португальську фаду. Про Фаду кажуть, що ці пісні зрозумілі для всіх народів світу. До речі, цей унікальний стиль музики визнано ЮНЕСКО як надбання людства. Виступи в ресторанах розпочинаються, як правило, з 9-10 години вечора. І не зважаючи на те, що відбувається це все у закладах громадського харчування, під час виступу їсти не можна – це вважається верхом невігластва та неповаги. Потрапити на вечерю в ресторани з фаду не так просто. Зараз у Лісабоні ця тема стала настільки популярною, що майже всюди столики бронюють заздалегідь.

Ціни на вечерю приблизно в два разм вищі, ніж у звичайних закладах. Найбюджетніший спосіб послухати португальську мелодію – це прогулятися вечірньою Алфамою,вслухаючись у спів, що долинає з відкритих дверей ресторанів.

Головний Кафедральний собор

Найстаріша церква Лісабона XII ст. Розкопки на місці собору також свідчать про те, що і раніше тут знаходився давньоримський храм, а після падіння Римської Імперії навіть мечеть. Собор як зовні, так і всередині виглядає досить просто та нагадує фортецю. За часів його будівництва архітектори ще не були знайомі з більш вичурними архітектурними стилями церков. І хоч собор частково постраждав від лісабонського землетрусу, його вирішили відновлювати у тому ж аскетичному вигляді, не додаючи надмірностей.

Вхід усередину, як і до багатьох інших соборів Лісабона – безкоштовний.

Національний Пантеон Португалії та блошиний ринок Feira da Ladra

Красива архітектурна споруда в стилі бароко, відома як визначна пам'ятка міста, що довго будувалась. За часів спорудження церкви португальці навіть взяли в загальний побут фразу "будівництво святої Енграсії" для опису якоїсь дуже довгої чи нескінченної роботи. На її зведення пішло майже три сторіччя!

Це місце цікаве ще тим, що щовівторка та суботи біля Пантеону розташовується найстаріший блошиний ринок Португалії - Feira da Ladra, де можна провести чимало часу у пошуках найрізноманітніших скарбів антикваріату чи інших цікавих штучок. Час роботи Feira da Larda – щовівторка та суботи з 9:00 до 18:00

А взагалі, Лісабон сам по собі один великий блошиний ринок. Старі вулиці міста щедрі на великі антикварні лавки та старовинні книгарні. Тільки й заглядай!

На довгій стіні, вздовж ринку розташувався масштабний плитковий мурал, створений французьким художником з португальським корінням Андре Сарайвою зовсім недавно – у 2016 році. Малюнок символізує багатогранність Лісабона та його відкритість до світу. Розглянути і сфотографувати мурал краще в неробочі дні для блошиного ринку.

Замок Святого Георгія

Стародавня фортеця на пагорбі височить над Лісабоном вже понад тисячу років і за свою довгу історію була притулком для древніх римлян, греків та маврів.

Перші згадки про поселення на цьому пагорбі датуються 8 століттям до нашої ери, а перші споруди фортифікації з'явилися в 1 столітті до нашої ери. Португальцям фортеця належить із 1147 року. З того часу вона добудовувалась і зміцнювалася. А зараз – це чудова територія для прогулянок з одними з найкращих видів на місто та річку Тежу.

Вид на місто з замку

Вартість:

• дорослий квиток – 15 євро
• квиток для студентів та людей до 25 років – 7,50 євро
• квиток для людей від 65 років та людей з обмеженними можливостями – 12,50 євро
• дітям до 12 років вхід безкоштовний

Час роботи:

• з 1 листопада по 28 лютого - 9:00-18:00
• з 1 березня по 31 жовтня - 9:00-21:00

Квитки можна придбати онлайн на офіційному сайті замку

Авеніда да Лібердаде

Головний та найширший проспект міста. Незважаючи на те, що це центрова дорога, прогулюватися тут під кронами старих кленів дуже приємно. До того ж, уздовж проспекту можна знайти кафе, ресторани, а також прилавки з всякою всячиною з блошиних ринків.

Парк Едуарда VII

Крокуючи вгору проспектом, можна прийти до парку Едуарда VII. З найвищої його точки відкривається цікавий вид на місто.

Зруйнована стела з фонтаном на оглядовому майданчику викликає запитання, а деякі деталі парку зовсім нагадують щось навіть радянське. Можливо, сліди диктаторського режиму відобразились і на дизайні цьому парку. Ще нічого не знаючи про зруйнований фонтан, мені подумалося, що це свого роду інсталяція, монумент. Як з'ясувалося, це й справді такий красномовний символ падіння багаторічної диктатури Антоніу Салазара в Португалії. Далеко не всі приймають і розуміють задум автора цього фонтану, та й ми в перший момент поставилися неоднозначно.

Район Ештрела

Тихий старий район Лісабона. Ми зупинялися саме тут, на одній із старих типових лісабонських вуличок. Озираючись назад, вважаю цей район одним із найкращих для проживання як турист. Тут найкраще орендовувати апартаменти оскільки готелів у цьому районі небагато.

Базиліка да Ештрела

Як на мене, це найкрасивіша церква міста як зовні, так і всередині. Вхід всередину вільний. Навпроти неї розташувався затишний парк-сад, де завжди приємно прогулятись.

Район Белен чи Белем

Весь цей район можна назвати пам'ятником португальським мореплавцям-першовідкривачам. Знаходиться він на достатній відстані від Старого міста і потрібно витратити майже годину, щоб із центру Лісабона дістатися туди трамваєм, автобусом або електричкою. Тому краще виділити на прогулянку ним хоча б півдня. Електричкою до району Белен можна доїхати з вокзалу Cais do Sodre за 2 євро за проїзною карткою Viva Viagem. Виходити потрібно в будь-якому випадку на станції Belem, тому що це остання станція транспортної зони 1. Для проїзду далі потрібно купувати квиток для іншої зони за іншою вартістю. Також можна скористатися трамваєм 15Е або автобусом. Вартість разового квитка по проїзній карті становитиме – 2 євро. Якщо купувати квиток без проїзної картки одразу у водія, то буде – 4,10 євро.

Башта Белен

Санта Марія Торрі ді Белен – візитна картка не лише району, а й усього Лісабона. Це середньовічна оборонна вежа, що стоїть у водах Тежу. За свою історію будова встигла побувати не лише військовим об'єктом, а й в'язницею, телеграфом та митницею. Торрі ді Белен - дуже популярне серед туристів місце, тому щоб уникнути натовпу та черг, краще приходити сюди вранці або на заході сонця. Це одна з моїх улюбленних памʼяток в Лісабоні.

Лісабонці, мабуть, дуже люблять робити оглядові на всіх досить високих спорудах і це не виняток. Усередині також розташувався маленький музей.

• Вартість квитка до музею та на оглядову вежі – 6 євро.
• Час роботи: з 10:00 до 17:30

Монастир Жеронімуш та церква Санта Марія ді Белен

Напевно, наймасштабніша і найвеличніша будівля в Лісабоні, збудована в стилі мануеліно (суміш готичного та мавританського стилю архітектури) у 1572 році. У монастирській каплиці знаходиться гробниця відомого всім нам ще зі школи мореплавця Васко да Гами. Причиною будівництва монастиря послужила його успішна експедиція в далеку Індію, на честь якої король Мануель I наказав побудувати цей архітектурний шедевр.

• Вартість входу до монастиря: 12 євро
• Час роботи: 10:00 до 17:30

У монастирі також розміщується один із найцікавіших музеїв Лісабона – морський. Оригінали та макети старих кораблів, фрегатів та човни, а також безліч предметів, деталей та інформації про стародавнє мореплавання.

Знаменита паштелярія Паштейш де Белен (Pastéis de Belém)

Найпопулярніша паштеларія в Лісабоні, де з 1837 випікають відомі португальські тістечка паштел де ната, або паштел-де-белен, які ми частіше називаємо просто паштейш. Колись монахи з Монастиря Жеронімуш вигадали цей простий, але унікальний рецепт солодощів, а згодом продали його власникам цієї паштелярії. Тому вважається, що саме тут знають і зберігають в секреті той самий оригінальний рецепт кулінарного дива Португалії.

Тож і не дивно, що черги сюди – явище постійне. Всі полюбляють щось секретне. На щастя, черга рухається швидко, а залів та столиків дуже багато. Смаколики з Паштейш-де-Белен справді трохи відрізняються за смаком від інших. Особисто мені португальські тістечка сподобалися більше в інших спеціалізованих закладах, але на смак і колір, як кажуть, кожному своє. Так що варто спробувати і оцінити самому.

Час роботи Pastéis de Belém: з 8:00 до 23:00

Читати також: Де поїсти у Лісабоні. 7 хороших кафе та ресторанів.

Пам'ятник першовідкривачам

Величний монумент з кораблем і мореплавцями, які впевнено дивляться вдалечінь.

Перед пам'ятником простягається площа Роза Вітрів з величезним компасом та картою світу в центрі з вказаними роками та місцями, які були відкриті португальськими мореплавцями. Знизу складно оцінити масштаби та красу малюнка, а ось з верхівки пам'ятника – буде зовсім інша річ. Водночас і весь Белен можна буде окинути поглядом. І звісно, тут теж є оглядовий майданчик.

Вартість входу: 7 євро

Читати також: З Лісабона на Мис Рока своїм ходом.

Музей сучасного мистецтва, архітектури та технологій (MAAT)

Об'єкт цікавий не лише експонатами, а й своєю сучасною архітектурою. Він був відкритий не так давно – у 2017 році.

Окрім постійної виставки, тут також проводяться різноманітні тематичні експозиції, про які можна дізнатися на офіційному сайті музею

Вартість:

• Комплексний квиток – 11 євро;
• Час роботи: з 11:00 до 19:00

Парк Націй чи Експо

Найсучасніший та найтехнологічніший квартал міста. Дивно, але раніше тут не було нічого, окрім нафтопереробних заводів, складів та сміттєзвалищ.

Окрім нової набережної, канатної дороги над Тежу, безлічі цікавих конструкцій та елементів, тут також розташувався і Лісабонський океанаріум.

Прогулюватися цим районом не менш приємно, ніж Старим містом. Дістатися сюди можна легко на метро. Але дорога займе близько 30-40 хвилин.

Вокзал Oriente

Вихід із станції метро виводить практично на вокзал Oriente. Цю будівлю, як і багато інших, спроектованих відомим іспанським архітектором Сантьяго Калатровою, можна вважати цілим витвором мистецтва.

Це вже третя його споруда, яку ми побачили. Можна сказати, що тепер збираємо колекцію.

Прохід на перон вокзалу відкритий для всіх, тому, будучи тут, гріх не подивитися на цю красу. На вечірню підсвітку всіх цих модернових конструкцій теж не поскупилися.

Інші цікаві місця та об'єкти

Азулежу

Мені здається, з цієї португальської керамічної плитки можна було починати статтю, адже це той елемент, який у Лісабоні та й взагалі у Португалії зустрічається скрізь і всюди. Якщо заглибитися в історію слова «азулежу», то воно означає "синій камінь". І хоча різноманітність плиток зараз величезна, але сині кольори в розписах зустрічаються найчастіше і вважаються класикою. Раніше азулежу була тільки для знаті і багатих людей, але пізніше, зокрема після землетрусу, її взяли на озброєння і звичайні люди, адже плитка не тільки красива, але дуже практична і довговічна.

Під час нашої подорожі до Лісабона, я зібрала велику фото-колекцію з найрізноманітнішою португальською плиткою.

Я помітила, що португальці, віддаючи данину традиціям, навіть найновіші будинки часто покривають такою плиткою, яку масово виробляють тут і досі. Щоб глибше поринути в історію цих яскравих квадратних камінчиків, можна заглянути в Національний музей азулежу.

Лісабонський трамвай

Цей яскравий і спритний трамвай – один із символів Лісабона. Старі трамваї у місті не поспішають міняти не лише через їхню автентичність, а й тому, що сучасні види трамваїв не здатні заїжджати на круті схили міста та лавірувати через вузькі провулки.

Сучасні трамваї в місті є, але курсують більш рівною місцевістю за межами Старого міста. Виходить, це яскравий приклад, коли старе виявилося кращим за нове. Щоправда, доводиться заплющувати очі на численну рекламу, якою міська влада щедро їх обклеїла. Але що залишається робити, якщо треба зробити громадський транспорт не дотаційним.

Жовті трамваї – звичайні міські, червоні та зелені – екскурсійно-туристичні. Туристи їздять на всіх, особливо трамваєм номер 28, який курсує через найцікавіші місця міста. На кінцевих станціях цього маршруту, як правило, збирається ціла черга з бажаючих покататися з вітерцем, висуваючись у відчинені вікна. Але задоволення від такої трамвальної прогулянки в наюитому трамваї буде мінімальним, тому не рекомендую саме цей маршрут.

Вартість проїзду:

• без проїзної картки Viva Viagem – 4,10 євро
• з карткою – 2 євро

Фунікулери Лісабона

У місті діють три старовинні фунікулери – Глорія, Біка та Лавра, які піднімають та опускають людей з одного пагорба на інший. Візуально вони дуже схожі на місцеві трамваї. Зараз їх також спіткала туристична окупація, незважаючи на те, що у них навіть немає жодного графіка роботи і чекати фунікулер можна досить довго, а подолати підйом на маршруті під силу будь-якій здоровій людині. Так що краще подивитись на них просто зі сторони.

Вартість разового проїзду:

• без проїзної картки - 4,10 євро
• з карткою - 2 євро

Time Out Market

Один із найсучасніших food-просторів міста, що cусідствує під одним дахом зі старим звичайним ринком Рібейра. Time Out Market – це величезний фудкорт з безліччю різноманітних страв, закусок, десертів та напоїв від хороших місцевих ресторанів та кафе. Вибирати тут дуже складно – хочеться скуштувати все.

Останнім часом на обід та вечерю сюди заглядають як місцеві, так і туристи. Незважаючи на величезний потік людей, обслуговування досить швидке, а знайти вільні місця хоч і стало важче, але цілком реально. Тут же можна скуштувати такі національні страви, наприклад восьминіг на грилі або тріску.

На сусідньому класичному ринку Рібейра продаються місцеві фрукти та овочі, а також свіжі морепродукти, м'ясо та сири.

Міст 25 квітня

Дивлячись на цей міст, мимоволі виникають асоціації із Золотими Воротами Сан-Франциско. Подібність не випадкова. Проектувальником мостів була та сама компанія. На іншому його кінці видніється статуя Ісуса Христа, дуже схожа на ту, що височіє над Ріо де Жанейро в Бразилії. Так ось, місцеві жартують, що це міст, який з'єднує Америку та Бразилію.

Названо його, а вірніше перейменовано на честь першого дня Революції Гвоздика в 1974 році, що ознаменувала повалення диктаторського режиму Антоніу Салазара, ім'я якого міст носив до цього.

Споруда входить до топ-20 найдовших підвісних мостів світу. Поблизу нього чути цікаве специфічне гудіння, тому його ще називають співочим.

Прямо під ним збудований невеликий сучасний район - доки Санту Амара, у дещо скандинавському стилі з безліччю милих ресторанів з видами на міст та білосніжні яхти на річці Тежу. Колись це були звичайні склади та промислові споруди, а зараз це гарні ресторани та стильні бари.

LX-Factory

Ще одне віяння сучасності – креативний простір, створений на місці занедбаних фабрик і заводів. Такі молодіжні тусовочні острівці зараз створюються в багатьох європейських містах. Але Лісабонському LX-Factory (читається як Елшиш Фекторі) точно є чим здивувати.

Сюди стікаються дизайнери всього світу, музиканти, хіпстери та інші творчі особистості. Тут також є безліч кафе та ресторанів, де можна смачно перекусити чи випити кави. Одним із найнезвичайніших закладів тут – є книгарня заввишки в кілька поверхів. У цьому магазині мешкають не лише книги, а й казки. Загляньте і переконайтесь самі :)

Музеї Лісабона

Тут є де розгулятися любителям музеїв або тим, кому погана погода заважає насолодитися містом. За свою подорож ми не відвідали жодного просто тому, що вони з'їдають дуже багато дорогоцінного часу, який хочеться витратити на враження про місто загалом. Але якщо є час і настрій поринути у низку експонатів з різних сфер життя Португалії, то пропоную список найцікавіших музеїв міста з позначкою на карті:

• Музей азулежу
• Музей Галуста Гульбенкяна (по відгукам найцікавіший)
• Музей карет
• Музей сучасного та нового мистецтва
• Музей Фаду
• Музей трамваїв
• Морський музей
• Музей стародавнього мистецтва

Карта з усіма перерахованими місцями та пам'ятками

Для зручності планування свого маршруту Лісабоном, ви можете додати собі цю карту в свій обліковий запис Google Картах. Для цього просто натисніть на маленьку зірочку у верхньому полі карти біля назви.