Балі настільки відоме і популярне місце в світі, що можна навіть трішки здивуватись кількості локації, які все ще можна відмаркувати як секретні чи приховані. Проте, в цьому і є одна з його особливостей і того як влаштований острів — тут завжди можна знайти щось нове чи просто приховане від очей основної маси туристів. Тому тут по особливому цікаво подорожувати у режимі дослідника.

Коли ми вирішили поїхати на Балі, то стикнулися з необхідністю отримання візи в Індонезію, оскільки хотіли пробути там два місяці. Витрачати час і робити візу десь у сусідніх азіатських країнах не хотілося, тому ми вирішили спробувати зробити Індонезійську візу в Києві, про процес отримання якої я розповім далі.

Як і на всіх тропічних островах, на Балі живе багато братів наших менших. Серед них більшу частину складають ннаші дорогі - повзучі, летючі та кусючі. Ми прожили на острові 2 місяці та познайомилися з багатьма з них. Але за фактом, практично всі ці знайомства відбулися другого місяця, коли ми переїхали вглиб острова - в містечко Убуд.

Острів Балі зараз на піку туристичної популярності і багато хто вже навіть встиг не тільки закохатися в нього, а й порядком розчаруватися. Ми прожили на цьому острові два місяці, один на узбережжі району Санур, і другий у серці острова – Убуді та встигли познайомитися з усіма аспектами життя та відпочинку на Балі.

Багато хто з нас чув про казковий, неймовірний острів Балі в Індонезії. Як я вже писала, для багатьох острів може здатися зовсім не казковим. Дехто їде розчарованим, так і не оцінивши його сповна.

Зазвичай тур-оператори, рекламуючи Балі як райський острів для пляжного відпочинку, не загострюють увагу на тому, що тут є не тільки класичні пляжі з м'яким білим піском, але й більш екзотичніші – з чорним піском. Балі – острів вулканічного походження, а це означає, що чорні пляжі тут – це природні утворення